Прощання з домашньою «італійською» кухнею проходило у кафе «Елефант». Немов суворий полковник Ісаєв у знаменитій сцені «17 миттєвостей весни», в однойменному кафе аеропорту Бориспіль я проводив поглядом залишки недоїденої піци та салату Цезар, ледве стримуючи сльози жалю. Лише усвідомлення того, що вже через три години